Оповідка друга. Костанца любить Мартучча Гоміта; почувши, ніби він загинув, з розпачу випливає сама-одна в море на човні і прибивається до Сузи; знайшовши коханого живого в Тунісі, вона одкривається йому. Мартуччо, що за добрі поради сподобився ласки в царя туніського, одружується з нею і вертається в Ліпарі багатим чоловіком [оповідає Емілія]
Оповідка третя. П'єтро Боккамацца, тікаючи з Аньйолеллою, потрапляє до рук розбійників; дівчина скривається в лісі і згодом дістається до замку; П'єтро визволяється, прибуває після різних пригод до того самого замку, одружується з Аньйолеллою і вертає разом з нею до Рима [оповідає Еліза]
Оповідка четверта. Мессер Ліціо да Вальбона застає Річчарда Манарді з своєю дочкою; Річчардо одружується з нею і мириться з батьком [оповідає Філострат]
Оповідка п'ята. Гвідотто з Кремони приручає перед смертю свою дочку-приймачку Джакомінові з Павії; в Фаенці в неї закохуються Джанноле ді Северіно і Мінгіно ді Мінголе і зчиняють за неї бійку; дівчина виявилась сестрою Джанноле і виходить заміж за Мінгіна [оповідає Неїфіла]
Оповідка шоста. Джанні з Прочіди схоплюють з коханою дівчиною, яку подаровано королю Фрідерікові, і прив'язують з нею разом до стовпа, щоб спалити; упізнаний од королівського адмірала, він уникає кари і одружується з своєю любою [оповідає Пампінея]
Оповідка сьома. Теодор кохається з Віолантою, донькою свого пана Амеріга; дівчина заходить од нього в тяж, і коханця засуджують на шибеницю; коли його ведуть під батогами на страту, батько впізнає його й визволяє, одруживши його з Віолантою [оповідає Лауретта]
Оповідка восьма. Настаджо дельї Онесті закохується в дівчину з роду Траверсарі і тратить на неї все своє добро, не добившись взаємності; на прохання своїх родичів він виїздить до К'яссі, де бачить лицаря, що переслідує дівчину, вбиває її і оддає на поталу псам; він запрошує родичів і свою кохану на обід; вона, побачивши муки тієї дівчини, боїться такої ж долі для себе й виходить заміж за Настаджа [оповідає Філомена]
Оповідка дев'ята. Федеріго дельї Альберігі любить без взаємності і розтрачує на зальоти все своє багатство; коли в нього залишився один тільки сокіл, він, не маючи нічого іншого, подає його на обід своїй дамі, що приходить до нього в гостину. Довідавшись про те, вона виходить за нього заміж і робить його багатим чоловіком [оповідає Ф'ямметта]
Оповідка десята. П'єтро ді Вінчоло йде вечеряти до товариша; його дружина запрошує до себе хлопця; коли чоловік вертається, жінка ховає коханця під кучу. П'єтро оповідає, що Ерколано, до якого він ходив, знайшов у своїм домі молодика, що сховала жінка; П'єтрова дружина ганить перелюбницю, та тут осел наступає тому хлопцеві на пальці і він кричить; П'єтро розкриває таким чином жінчину зраду, але через своє плюгавство мириться з нею [оповідає Діоней]
ДЕНЬ ШОСТИЙ
Інтродукція
Оповідка перша. Один кавалер обіцяє мадонні Оретті розповісти таку історію, що їй здасться, ніби вона іде верхи, та оповідає так незугарне, що дама просить ізсадити її з коня [оповідає Філомена]
Оповідка друга. Пекар Місті дотепним словом звертає увагу мессера Джері Спіни на нескромність його прохання [оповідає Пампінея]
Оповідка третя. Монна Нонна де Пульчі влучною відповіддю обриває не надто пристойні жарти флорентійського єпископа [оповідає Лауретта]
Оповідка четверта. Кухар Кікібіо дотепним словом обертає гнів свого пана Куррада Джанфільяцці на сміх і уникає лиха, що йому загрожувало [оповідає Неїфіла]
Оповідка п'ята. Мессер Форезе да Рабатта і маестро Джотто, художник, повертаючись із Муджелло, висміюють навзаєм свій жалюгідний вигляд [оповідає Панфіл]
Оповідка шоста. Мікеле Скальца доводить своїм молодим товаришам, що Барончі — найблагородніші люди у всьому світі хрещеному, і виграє вечерю [оповідає Ф'ямметта]
Оповідка сьома. Мадонна Філіппа, впіймана мужем у гречці, влучною відповіддю виправдується на суді і домагається зміни закону [оповідає Філострат]
Оповідка восьма. Фреско радить своїй небозі не дивитись у дзеркало, якщо вона не любить, як каже, бачити противних людей [оповідає Емілія]
Оповідка дев'ята. Гвідо Кавальканті шпетить позавгорідно кількох флорентійських лицарів, що заскочили його зненацька [оповідає Еліза]
Оповідка десята. Брат Цибуля обіцяє показати селянам перо з крил архангела Гавриїла, але, знайшовши замість пера вугілля, каже, що се те, на котрому спекли святого Лаврентія [оповідає Діоней]
ДЕНЬ СЬОМИЙ
Інтродукція
Оповідка перша. Джанні Лоттерінгі чує вночі стук у двері і будить жінку; та каже йому, що то мара; вони виголошують замову, і стук припиняється [оповідає Емілія]
Оповідка друга. Перонелла ховає коханця в кадуб, як муж вертає додому, привівши покупця на того кадуба; жінка каже, що вже продала його чоловікові, який заліз усередину, щоб подивитись, чи він кріпкий; коханець вилізає і, велівши господареві вискоблити кадуба, забирає його потім до себе [оповідає Філострат]
Оповідка третя. Брат Рінальдо спить із своєю кумою; чоловік застає його в одній кімнаті з нею, а вона його запевняє, що той замовляв глисти у свого хрещеника [оповідає Еліза]
Оповідка четверта. Тофано замикається вночі од жінки дома і не впускає її, як та не просила; тоді вона каже, що втопиться, і кидає в колодязь камінь; чоловік вибігає надвір, а вона замикається сама в домі, не впускає його і ганьбить перед сусідами [оповідає Лауретта]
Оповідка п'ята. Ревнивий чоловік, перебравшися за священика, сповідає жінку, а вона йому признається, буцімто любиться з священиком, котрий приходить до неї щоночі. Поки ревнивець вартує коло дверей, жінка впроваджує до себе коханця через горище і втішається з ним [оповідає Ф'ямметта]
Оповідка шоста. До монни Ізабетти, що приймала саме Леонетта, приїжджає закоханий у неї Ламбертуччо; коли вертається чоловік, вона каже вибігти Ламбертуччові з кинджалом у руці, а чоловік потім проводжає додому Леонетта [оповідає Пампінея]